Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити… джерело думки і слова. …Без казки, без гри уява дитина не може жити…Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер,що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем.

В. Сухомлинський.

Виховна сила казок відома людям з давніх часів, багато казок передавалися з вуст у вуста від бабусі до онуків, від батьків до дітей і давно отримали статус народних. Казки про правду і кривду, Івана-дурника, що перемагає ворогів кмітливістю, прекрасних і премудрих дівчат виступають свого роду чарівним дзеркалом реального світу. І власного, поки що не відкритого внутрішнього світу дитини. Слухаючи казку, діти вчаться відрізняти правильні вчинки від неправильних, добрих персонажів від злих, бачити негативні наслідки поганої поведінки.