Теплі розмови, дитячі усмішки, підтримка й просте людське «я поруч» — інколи саме цього найбільше потребують наші діти. Дякую класному керівнику та учням за відкритість і атмосферу тепла. Нехай таких моментів буде більше.
Вовчинецька гімназія
четвер, 26 лютого 2026 р.
Тиждень англійської мови у Вовчинецькій гімназії пройшов яскраво, цікаво та надзвичайно пізнавально. Протягом цього періоду учні мали можливість не лише поглибити свої знання, а й проявити творчість та креативність. Були проведені мовні змагання з використанням інтерактивних онлайн-вправ, під час яких учні активно змагалися, демонструючи свої знання лексики та граматики. Особливе захоплення викликали мовні настільні ігри та розв’язування кросвордів , що сприяло розвитку логічного мислення та збагаченню словникового запасу. Також відбулася виставка учнівських проєктів, де школярі представили власні творчі роботи, проявивши фантазію, самостійність і вміння працювати з інформацією. Цікавими та пізнавальними стали відеоуроки, які допомогли зробити навчання сучасним і доступним. Учні 5–9 класів активно долучилися до інтернет-олімпіади «На Урок», де змогли перевірити свої знання та отримати новий досвід участі в онлайн-конкурсах. І також взяли участь у опитуванні "Що тобі подобається в школі?". Серед учнів старшої школи було проведено бліц-опитування "What do you like about school?"(Що тобі подобається в школі?). Топ вподобань зайняли спортивні ігри ,фізкультура та друзі(heart)(yellow_heart)(blue_heart). Тиждень англійської мови став справжнім святом знань, натхнення та командної роботи!
Ціна нашого «доброго ранку» — це їхнє вічне життя. Вони не шукали слави, вони просто любили свій дім більше за власне життя. Кожне ім’я вкарбоване в нашу свободу. Вічна пам’ять та шана Героям. Кажуть, Герої не вмирають. Але вони йдуть від нас, залишаючи порожнечу в серцях рідних і неоплатний борг перед цілою нацією. Це відео — лише маленька частка нашої вдячності тим, хто віддав за нас усе. Дивіться в ці очі. Пам’ятайте ціну кожного визволеного метра землі. Вони мали плани, мрії та сім'ї, але 24 лютого обрали захист дому. Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них. Вічна слава та низький уклін.
День, що назавжди розділив життя на «до» та «після», став для нас моментом істини. Це були чотири роки незламності — час, коли ми щодня доводимо світу і, перш за все, самим собі: українську волю не зламати ні ракетами, ні темрявою. Це не просто дата в календарі, це історія про те, як ціла країна стала одним великим серцем, що б’ється в ритмі спротиву. Ми стали іншими: міцнішими за сталь, але згуртованими як ніколи. Ми навчилися бути сильними там, де інші здаються, і знаходити світло там, де ворог намагався посіяти розпач. Це шлях боротьби за право бути собою, за свою землю та майбутнє наших дітей. Ми не просто вистояли — ми навчилися перемагати обставини щодня. Сьогодні ми продовжуємо тримати небо, підтримувати ЗСУ та працювати на результат. Наша сила — у нашій єдності. Наша мета — незмінна. Тримаємо стрій. Плекаємо життя. Йдемо до перемоги.